1. Словник української мови в 11 томах

порозбиваний

ПОРОЗБИ́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до порозбива́ти.

— Ти не дбаєш за дім божий. В тебе дзвони порозбивані, церква стара,.. — казав сердито в олтарі архієрей на всю церкву (Н.-Лев., III, 1956, 194);

На тому.. тижневі зроблено десять нових корит, а де вони тепер? Порозбивані лежать, бо ніхто за ними не дивиться (Тют., Вир, 1964, 34);

Волосся з голів летіло, наче пір’я; з порозбиваних носів потекла кров на білі сорочки (Н.-Лев., І, 1956, 418).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. порозбиваний — порозби́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. порозбиваний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до порозбивати. || порозбивано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. порозбиваний — ПОРОЗБИ́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до порозбива́ти. – Ти не дбаєш за дім Божий. В тебе дзвони порозбивані, церква стара, .. – казав сердито в олтарі архієрей на всю церкву (І. Нечуй-Левицький); На тому .. Словник української мови у 20 томах