1. Словник української мови в 11 томах

порозбуджувати

ПОРОЗБУ́ДЖУВАТИ, ую, уєш і фольк., рідко ПОРОЗБУДЖА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Розбудити всіх або багатьох.

Вдосвіта, раненько, вона вже прокинулася, вже робить і співає, було й сусід порозбуджує своїм голосочком (Вовчок, І, 1955, 144);

Ой устала мила, як не лежала, усю челядоньку порозбужала [порозбуджала] (Метл. і Кост., Тв., 1906, 242).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. порозбуджувати — порозбу́джувати дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. порозбуджувати — -ую, -уєш і фольк., рідко порозбуджати, -аю, -аєш, док., перех. Розбудити всіх чи багатьох. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. порозбуджувати — ПОРОЗБУ́ДЖУВАТИ, ую, уєш і рідко ПОРОЗБУДЖА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, що. Розбудити всіх або багатьох. Вдосвіта, раненько, вона вже прокинулася, вже робить і співає, було й сусід порозбуджує своїм голосочком (Марко Вовчок); Ой устала мила... Словник української мови у 20 томах
  4. порозбуджувати — Порозбу́джувати, -бу́джую, -бу́джуєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)