1. Словник української мови в 11 томах

порозвалювати

ПОРОЗВА́ЛЮВАТИ, юю, юєш, док., перех. Розвалити, зруйнувати все або багато чого-небудь.

Став він заводить цього коня у царські конюшні, поламав усі двері й стіни порозвалював. Насилу завів (Укр.. казки, 1951, 130);

// розм. Розсікти, розрубати (перев. голови).

— Як будете глумитися з мене, то я вам голови порозвалюю (Козл., На переломі, 1947, 34).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. порозвалювати — порозва́лювати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. порозвалювати — -юю, -юєш, док., перех. Розвалити, зруйнувати все чи багато чого-небудь. || розм. Розсікти, розрубати (перев. голови). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. порозвалювати — ПОРОЗВА́ЛЮВАТИ, юю, юєш, док., що. Розвалити, зруйнувати все або багато чого-небудь. Став він заводить цього коня у царські конюшні, поламав усі двері й стіни порозвалював. Насилу завів (з казки); // розм. Розсікти, розрубати (перев. голови). Словник української мови у 20 томах
  4. порозвалювати — Порозвалювати, -люю, -єш гл. Развалить (во множествѣ). Де були цілі, де порозвалювані землянки. Драг. 425. Словник української мови Грінченка