1. Словник української мови в 11 томах

порозвішаний

ПОРОЗВІ́ШАНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до порозві́шати.

Параскіца тремтіла і боялась знов стрітися очима з порозвішаними по винограднику черепами (Коцюб., І, 1955, 279).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. порозвішаний — порозві́шаний дієприкметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. порозвішаний — -а, -е, рідко. Дієприкм. пас. мин. ч. до порозвішати. || порозвішано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. порозвішаний — ПОРОЗВІ́ШАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до порозві́шати. Параскіца тремтіла і боялась знов стрітися очима з порозвішаними по винограднику черепами (М. Коцюбинський). Словник української мови у 20 томах