1. Словник української мови в 11 томах

порозказувати

ПОРОЗКА́ЗУВАТИ, ую, уєш, док., перех., про що, розм. за що, також з підрядним додатковим. Розказати багато чого-небудь; порозповідати.

— Ет, мамо! будьте ласкаві, тепер покиньте мене: потім порозказую геть усе (Крим., А. Лаговський, II, 1905, 25);

Не криється баба [знахарка]: тільки зачепи — вона тобі повну торбу розкаже.. Ото слухають, слухають дівчата, та: «Бабо-бабо! От ми од вас хліб одіб’ємо — нащо все порозказували?» (Дн. Чайка, Тв., 1960, 25);

// Розказати багатьом що-небудь.

Ці панни порозказують всім у цілому повіті за дикий бал (Н.-Лев., II, 1956, 72).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. порозказувати — порозка́зувати дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. порозказувати — -ую, -уєш, док., перех., про що, розм. за що, також з підрядним додатковим. Розказати багато чого-небудь; порозповідати. || Розказати багатьом що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. порозказувати — ПОРОЗКА́ЗУВАТИ, ую, уєш, док., що, про що, розм. за що, також з підрядним дод. Розказати багато чого-небудь; порозповідати. – Ет, мамо! будьте ласкаві, тепер покиньте мене: потім порозказую геть усе (А. Словник української мови у 20 томах
  4. порозказувати — Порозка́зувати, -ка́зую, -ка́зуєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)