порозлягатися
ПОРОЗЛЯГА́ТИСЯ, а́ється, а́ємося, а́єтеся, док.
1. Розлягтися у вільних, недбалих позах (про всіх або багатьох).
Порозлягавшись на свитках, попідмощувавши під голови клунки, покотом спали заробітчани (Гончар, І, 1959, 37);
Дехто з студентів встиг уже скинути сорочки. Деякі лінькувато порозлягались на траві (Довж., І, 1958, 475);
*Образно. На городах ліниво порозлягалися рябі та жовті гарбузи (Збан., Малин. дзвін, 1958, 191).
2. перен. Вигідно розташуватися, простягтися на велику відстань (про все або багато чого-небудь).
Широкоплесі стави та озера порозлягалися в затишних балках (Мирний, IV, 1955, 219).
3. Розкинутися, спускаючи додолу віти (про дерева, кущі і т. ін.).
Ліщина порозлягалась сюди й туди (Тесл., З книги життя, 1918, 208).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- порозлягатися — порозляга́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- порозлягатися — -ається, -аємося, -аєтеся, док. 1》 Розлягтися у вільних, недбалих позах (про всіх чи багатьох). 2》 перен. Вигідно розташуватися, простягтися на велику відстань (про все чи багато чого-небудь). 3》 Розкинутися, спускаючи додолу віти (про дерева, кущі і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- порозлягатися — ПОРОЗЛЯГА́ТИСЯ, а́ється, а́ємося, а́єтеся, док. 1. Розлягтися у вільних, недбалих позах (про всіх або багатьох). Порозлягавшись на свитках, попідмощувавши під голови клунки, покотом спали заробітчани (О. Словник української мови у 20 томах
- порозлягатися — Порозлягатися, -гаємося, -єтеся гл. Разлечься (о многихъ). Порозлягались любісінько на голих лавках, підмостивши під голови свої кожушки. Г. Барв. 304. Словник української мови Грінченка