1. Словник української мови в 11 томах

порозмовляти

ПОРОЗМОВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док. Розмовляти якийсь час.

Махну я до земляка, та просидимо вдвох з ним цей вечір, порозмовляємо щиренько, домівку згадаємо (Вас., І, 1959, 80);

Тільки раз на тиждень нас пускали в садок лікарні, і ми могли трохи порозмовляти з Женею (Сміл., Сашко, 1957, 165);

// Поговорити з ким-небудь.

Весь час підтримуватиме [Яринка] зв’язок з табором. Коли їм не пощастить більше порозмовляти, вони обмінюватимуться знаками та зашифрованими записками (Коз., Гарячі руки, 1960, 64);

*Образно. — На полі ратному місце наше. Там з ворогом мечем порозмовляю (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 212).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. порозмовляти — порозмовля́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. порозмовляти — -яю, -яєш, док. Розмовляти якийсь час. || Поговорити з ким-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. порозмовляти — ПОРОЗМОВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док. Розмовляти якийсь час. Махну я до земляка, та просидимо вдвох з ним цей вечір, порозмовляємо щиренько, домівку згадаємо (С. Словник української мови у 20 томах
  4. порозмовляти — РОЗМОВЛЯ́ТИ (усно обмінюватися думками, вести розмову), ГОВОРИ́ТИ, БАЛА́КАТИ, БЕСІ́ДУВАТИ, ГУ́ТО́РИТИ діал.; ПЕРЕГОВО́РЮВАТИСЯ (з ким, між ким); ГОМОНІ́ТИ (тихо, приглушено); ГАЛА́КАТИ (ГАЛА́ЙКАТИ) розм., ГАЛАЙКОТАТИ (ГАЛАЙКОТІТИ) підсил. розм. Словник синонімів української мови
  5. порозмовляти — Порозмовля́ти, -ля́ю, -єш гл. Поговорить. Словник української мови Грінченка