1. Словник української мови в 11 томах

порозпинати

ПОРОЗПИНА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех.

1. Розіпнути все або багато чого-небудь;

// Напнути намети;

// Розкинути в різні боки руки, крила (про багатьох).

*У порівн. Понад Россю, в лузі стояли рідко розкидані розкішні старі дуби з рідким розкидчастим гіллям, неначе порозпинали сотні рук на всі боки (Н.-Лев., III, 1956, 142).

2. Скарати, розіп’явши на хресті, багатьох.

3. Розстібнути пальта; розкутати хустки (про багатьох).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. порозпинати — порозпина́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. порозпинати — -аю, -аєш, док., перех. 1》 Розіпнути все чи багато чого-небудь. || Напнути намети. || Розкинути в різні боки руки, крила (про багатьох). 2》 Скарати, розіп'явши на хресті, багатьох. 3》 Розстібнути пальта; розкутати хустки (про багатьох). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. порозпинати — ПОРОЗПИНА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, що. 1. Розіпнути все або багато чого-небудь; // Напнути намети.; // Розкинути в різні боки руки, крила (про багатьох). * У порівн. Словник української мови у 20 томах
  4. порозпинати — порозпина́ти розстебнути (одяг)(ст): Він геть зовсім стягнув із шиї яскраву краватку – “хомут”, як сам її називав, порозпинав накрохмалений панцер сорочки, підійшов з чаркою в руці до нашого гостя отця-пароха і почав викладати своє “курікулюм віте” (Керницький) Лексикон львівський: поважно і на жарт