порозпихати
ПОРОЗПИХА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., розм.
1. Розіпхати, розштовхати всіх або багатьох.
[Олімпіада:] Бувало у неділю.. піду до церкви, то зять усіх людей порозпихає, а мене постановить на найпросторішім місцеві (Кроп., III, 1959, 280);
Нагнувся [Максим], придивляється. Далі зразу: одного в один бік, другого в другий, мовчки порозпихав товаришів, прожогом рвонувся до вікна (Вас., Вибр., 1954, 23).
2. Розмістити все або багато чого-небудь у різних місцях; порозтикати.
Вийшов Луценко од стражника і аж у чоботях під устілкою порозпихав їх [гроші], щоб де не забрали (Тесл., З книги життя, 1918, 219);
Таскає [сусід] кудись шлеї, заступи, граблі, м’ячі.. Сяк-так порозпихав свій крам (Є. Кравч., Квіти.., 1959, 167);
// перен. Як-небудь улаштувати всіх або багатьох у різних місцях; улаштувавши, звільнитися від кого-небудь, позбутися когось.
Дітей при йому не було, — усіх порозпихав, жінка умерла, зостався сам як палець (Мирний, І, 1954, 160);
— Можна ще кудись порозпихати їх [в’язнів] у потребі, пане прокуроре (Козл., Сонце.., 1957, 145).
Значення в інших словниках
- порозпихати — порозпиха́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- порозпихати — -аю, -аєш, док., перех., розм. 1》 Розіпхати, розштовхати всіх чи багатьох. 2》 Розмістити все чи багато чого-небудь у різних місцях; порозтикати. || перен. Як-небудь улаштувати всіх чи багатьох у різних місцях; улаштувавши, звільнитися від кого-небудь, позбутися когось. Великий тлумачний словник сучасної мови
- порозпихати — ПОРОЗПИХА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, що, розм. 1. Розіпхати, розштовхати всіх або багатьох. [Олімпіада:] Бувало у неділю .. піду до церкви, то зять усіх людей порозпихає, а мене постановить на найпросторішім місцеві (М. Словник української мови у 20 томах