1. Словник української мови в 11 томах

порозпорювати

ПОРОЗПО́РЮВАТИ, юю, юєш, док., перех.

1. Розпороти шви, сукні і т. ін.; розпороти в багатьох місцях що-небудь зшите.

2. Розрі́зати, розірвати чим-небудь гострим багато чогось.

Животи́ порозпо́рювати кому — повбивати всіх або багатьох.

Ані хвилиночки не спочину, доки всім їм, отим поганцям, животи не порозпорюю (Фр., III, 1950, 124).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. порозпорювати — порозпо́рювати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. порозпорювати — -юю, -юєш, док., перех. 1》 Розпороти шви, сукні і т. ін.; розпороти в багатьох місцях що-небудь зшите. 2》 Розрізати, розірвати чим-небудь гострим багато чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. порозпорювати — ПОРОЗПО́РЮВАТИ, юю, юєш, док., що. 1. Розпороти шви, сукні і т. ін.; розпороти в багатьох місцях що-небудь зшите. 2. Розрі́зати, розірвати чим-небудь гострим багато чогось. Словник української мови у 20 томах
  4. порозпорювати — Порозпо́рювати, -по́рюю, -по́рюєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)