1. Словник української мови в 11 томах

порозцвітати

ПОРОЗЦВІТА́ТИ, а́ємо, а́єте, док.

1. Розцвісти у великій кількості (про квіти); порозквітати.

Порозцвітали гарно квіти (Гл., Вибр., 1951, 129).

2. перен. Стати дуже гарним, набрати квітучого вигляду (про всіх або багатьох).

Навіть порозцвітали попаді, рум’янці собі подіставали (Хотк., II, 1966, 179).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. порозцвітати — порозцвіта́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. порозцвітати — -аємо, -аєте, док. 1》 Розцвісти у великій кількості (про квіти); порозквітати. 2》 перен. Стати дуже гарним, набрати квітучого вигляду (про всіх чи багатьох). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. порозцвітати — ПОРОЗЦВІТА́ТИ, а́ємо, а́єте, док. 1. Розцвісти у великій кількості (про квіти); порозквітати. Порозцвітали гарно квіти (Л. Глібов). 2. перен. Стати дуже гарним, набрати квітучого вигляду (про всіх або багатьох). Навіть порозцвітали попаді, рум'янці собі подіставали (Г. Хоткевич). Словник української мови у 20 томах
  4. порозцвітати — Порозцвіта́ти, -та́ємо, звич. мн. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. порозцвітати — Порозцвіта́ти, -та́ємо, -єте гл. Разцвѣсть (во множествѣ). Словник української мови Грінченка