1. Словник української мови в 11 томах

порозчинятися

ПОРОЗЧИНЯ́ТИСЯ¹, я́ється, док. Відчинитися (про все або багато чого-небудь); повідчинятися.

Як повійнуло, так і двері й вікна порозчинялися (Сл. Гр.).

ПОРОЗЧИНЯ́ТИСЯ², я́ється, док. Розчинитися в рідині (про які-небудь речовини).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. порозчинятися — порозчиня́тися 1 дієслово доконаного виду повідчинятися порозчиня́тися 2 дієслово доконаного виду розчинитися в рідині — про речовини Орфографічний словник української мови
  2. порозчинятися — I -яється, док. Відчинитися (про все чи багато чого-небудь); повідчинятися. II -яється, док. Розчинитися в рідині (про які-небудь речовини). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. порозчинятися — ПОРОЗЧИНЯ́ТИСЯ¹, я́ється, док. Відчинитися (про все або багато чого-небудь); повідчинятися. Як повійнуло, так і двері й вікна порозчинялися (Сл. Б. Грінченка). ПОРОЗЧИНЯ́ТИСЯ², я́ється, док. Розчинитися в рідині (про які-небудь речовини). Словник української мови у 20 томах
  4. порозчинятися — Порозчинятися, -ня́ємося, -єтеся гл. Раствориться (во множествѣ). Як повійнуло, так і двері й вікна порозчинялися. Харьк. Словник української мови Грінченка