1. Словник української мови в 11 томах

порозшукувати

ПОРОЗШУ́КУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Розшукати все або багато чого-небудь, усіх або багатьох.

І пророків своїх.. Порозшукує люд.., І воздасть своїм страдникам славу… (Стар., Вибр., 1959, 36);

Жінки в замку Тарновських порозшукували торішнє незакінчене гаптування й модні аплікації, коротали за ними вимушене сидіння в покоях (Ле, Наливайко, 1957, 246).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. порозшукувати — порозшу́кувати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. порозшукувати — див. шукати Словник синонімів Вусика
  3. порозшукувати — -ую, -уєш, док., перех. Розшукати все чи багато чого-небудь, усіх чи багатьох. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. порозшукувати — ПОРОЗШУ́КУВАТИ, ую, уєш, док., кого, що. Розшукати все або багато чого-небудь, усіх або багатьох. І пророків своїх .. Порозшукує люд.., І воздасть своїм страдникам славу... (М. Словник української мови у 20 томах
  5. порозшукувати — Порозшу́кувати, -кую, -куєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. порозшукувати — Порозшукувати, -кую, -єш гл. Разыскать (во множествѣ). Словник української мови Грінченка