1. Словник української мови в 11 томах

порохнявий

ПОРОХНЯ́ВИЙ, діал. ПОРОХНА́ВИЙ, а, е.

1. Який став трухлим, перетворився на труху.

Смерека була дуже стара і наскрізь порохнява (Фр., VI, 1951, 17);

Спатимеш не під ковдрою.., а в домовині порохнявій, тісній (Тесл., З книги життя, 1918, 213);

*Образно. — Я старий, порохнявий увесь, як та дуплава верба (Ірчан, II, 1958, 242);

// Який згнив усередині.

Порохнавий зуб (Сл. Гр.).

2. рідко. Покритий порохом, курявою.

Порохняві, стомлені гості не встигли ще й покупатися в морі (Ю. Янов., IV, 1959, 39).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. порохнявий — порохня́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. порохнявий — ПОРОХНАВИЙ, (пень) трухлий, трухлявий, зотлілий; (зуб) гнилий; Р. запорошений. Словник синонімів Караванського
  3. порохнявий — див. слабий; старий Словник синонімів Вусика
  4. порохнявий — діал. порохнавий, -а, -е. 1》 Який став трухлим, перетворився на труху. || Який згнив усередині. 2》 рідко. Покритий порохом, курявою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. порохнявий — ПОРОХНЯ́ВИЙ, діал. ПОРОХНА́ВИЙ, а, е. 1. Який став трухлим, перетворився на труху. Смерека була дуже стара і наскрізь порохнява (І. Франко); Спатимеш не під ковдрою.., а в домовині порохнявій, тісній (А. Тесленко); * Образно. Словник української мови у 20 томах
  6. порохнявий — КУРНИ́Й (з курявою, вкритий курявою), КУ́РЯВИЙ, КУ́РЯНИЙ, ПИ́ЛЬНИЙ, ПИЛЯ́СТИЙ розм., ПОРОШНИ́Й, ПОРОХНИ́СТИЙ, ПОРОХНИ́Й діал., ПОРОХНЯ́ВИЙ діал.; ЗАПИ́ЛЕНИЙ, ЗАПОРО́ШЕНИЙ, ЗАКУ́РЕНИЙ, ЗАКУШПЕ́ЛЕНИЙ розм. (укритий пилом). Словник синонімів української мови
  7. порохнявий — Порохня́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. порохнявий — Порохнявий, -а, -е = порохнавий. Церква стара, аж поросла, аж порохнява. Чуб. II. 192. Словник української мови Грінченка