1. Словник української мови в 11 томах

порохняр

ПОРОХНЯ́Р, а́, ч. Майстер, робітник, який виготовляє порох ( див. по́рох²).

Під горою селітряну поташню та заклад порохівні заклали втікачі порохнярі з Перемишлянського староства (Ле, Хмельницький, І, 1957, 306).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. порохняр — порохня́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. порохняр — -а, ч. Майстер, робітник, який виготовляє порох (див. порох II). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. порохняр — ПОРОХНЯ́Р, а́, ч. Майстер, робітник, який виготовляє порох (див. по́рох²). Під горою селітряну поташню та заклад порохівні заклали втікачі порохнярі з Перемишлянського староства (Іван Ле). Словник української мови у 20 томах