порохівниця
ПОРОХІВНИ́ЦЯ, і, ж. Металева, дерев’яна та ін. посудинка або шкіряна торбинка для зберігання й перенесення пороху.
Ганяв [Томаш] отару вздовж Бугу і не один раз надибував на забитих і збирав навколо них мідні гудзики, кулі, хрестики і порохівниці з рогу або з позеленілої міді… (Тулуб, Людолови, II, 1957, 318);
До них бігцем біг між тернами Максим Кривоніс. Рукою відкидав обшиту ременем горгопку-порохівницю (Ле, Хмельницький, І, 1957, 250);
Про різноманітність елементів розеткових орнаментальних мотивів, які в творчості запорізьких різьбярів були дуже поширені, свідчать різьблені дерев’яні порохівниці круглої та овальної форми (Нар. тв. та етн., 1, 1966, 48);
*Образно. Золота порохівниця місяця, вистромившись із-за могил, порошила трави голубим пилом (Тют., Вир, 1964, 73).
◊ Є [ще] по́рох у порохівни́цях (рідко у порохівни́ці) див. по́рох².
Значення в інших словниках
- порохівниця — порохівни́ця іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- порохівниця — -і, ж. Металева, дерев'яна і т. ін. посудинка або шкіряна торбинка для зберігання й перенесення пороху. Великий тлумачний словник сучасної мови
- порохівниця — ПОРОХІВНИ́ЦЯ, і, ж. Металева, дерев'яна та ін. посудинка або шкіряна торбинка для зберігання й перенесення пороху. Ганяв [Томаш] отару вздовж Бугу і не один раз надибував на забитих і збирав навколо них мідні ґудзики, кулі... Словник української мови у 20 томах
- порохівниця — є ще по́рох у порохівни́цях. Ще не витрачено енергію, сили, творчі можливості і т. ін. Квасолею годують, а м’язи ще грають, значить, не так просто висмоктати з мене силу мою, є ще, думаю, порох у порохівницях (І. Муратов); Куліш примовк, нахмурився. Фразеологічний словник української мови