портфельчик
ПОРТФЕ́ЛЬЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до портфе́ль 1.
Вона мовчки покопалася в портфельчику й дістала табель (Сміл., Сашко, 1954, 61);
Васько швидко снідає і хапає старенького портфельчика (Зар., На.. світі, 1967, 49).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- портфельчик — портфе́льчик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- портфельчик — -а, ч. Зменш.-пестл. до портфель 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- портфельчик — ПОРТФЕ́ЛЬЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до портфе́ль 1. Вона мовчки покопалася в портфельчику й дістала табель (Л. Смілянський); Васько швидко снідає і хапає старенького портфельчика (М. Зарудний). Словник української мови у 20 томах