портфельчик

ПОРТФЕ́ЛЬЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до портфе́ль 1.

Вона мовчки покопалася в портфельчику й дістала табель (Сміл., Сашко, 1954, 61);

Васько швидко снідає і хапає старенького портфельчика (Зар., На.. світі, 1967, 49).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. портфельчик — портфе́льчик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. портфельчик — -а, ч. Зменш.-пестл. до портфель 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. портфельчик — ПОРТФЕ́ЛЬЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до портфе́ль 1. Вона мовчки покопалася в портфельчику й дістала табель (Л. Смілянський); Васько швидко снідає і хапає старенького портфельчика (М. Зарудний). Словник української мови у 20 томах