порудіти
ПОРУДІ́ТИ, і́є, док. Стати рудим або рудішим; набути рудуватого кольору або відтінку.
Минулося літо, Пропала краса: Степи поруділи, Порідли ліса [ліси] (Дн. Чайка, Тв., 1960, 284);
Тихо шелестить гострим листям висока кукурудза.. Незабаром уже й ламати треба для силосу, бо коли кіски порудіють, буде пізно (Руд., Остання шабля, 1959, 472);
По стінах — плакати, стінгазети, договори на змагання. Деякі вже поруділи (Ткач, Арена, 1960, 206);
// Утратити яскравість первісного кольору, набувши рудуватого відтінку (перев. про одяг); полиняти, вицвісти.
На обох ченцях були дуже старі, обстрьопані вовняні ряси, що вже зблякли, полиняли, а на спині зовсім поруділи (Н.-Лев., III, 1956, 370);
Матроси досі в глибині Стоять на вахті довгі дні, Стоять — на вічний час. І навіть прапор на кормі Іще жаріє у пітьмі — Не порудів, не згас! (Нагн., Пісня.., 1949, 59).
Значення в інших словниках
- порудіти — поруді́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- порудіти — -іє, док. Стати рудим або рудішим; набути рудуватого кольору або відтінку. || Утратити яскравість первісного кольору, набувши рудуватого відтінку (перев. про одяг); полиняти, вицвісти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- порудіти — ПОРУДІ́ТИ, і́є, док. Стати рудим або рудішим; набути рудуватого кольору або відтінку. Минулося літо, Пропала краса: Степи поруділи, Порідли ліса [ліси] (Дніпрова Чайка); Тихо шелестить гострим листям висока кукурудза .. Словник української мови у 20 томах
- порудіти — Поруді́ти, -ді́ю, -єш гл. Порыжѣть. Словник української мови Грінченка