1. Словник української мови в 11 томах

порядкування

ПОРЯДКУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. порядкува́ти.

В неї десь узявся потяг до порядкування, прокинулась дрімаюча енергія (Н.-Лев., IV, 1956, 108);

Сьогодні зайнялась білизною і деяким порядкуванням, але се для мене найтрудніша робота, і через те моя хата досі не вбрана як слід (Л. Укр., V, 1956, 281);

Фельдкомендан-тові багато випало клопоту в цей перший день свого порядкування (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 84).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. порядкування — порядкува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. порядкування — -я, с. Дія за знач. порядкувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. порядкування — ПОРЯДКУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. порядкува́ти. В неї десь узявся потяг до порядкування, прокинулась дрімаюча енергія (І. Нечуй-Левицький); Сьогодні зайнялась білизною і деяким порядкуванням, але се для мене найтрудніша робота... Словник української мови у 20 томах
  4. порядкування — Порядкува́ння, -ня с. Распоряженіе, хозяйничанье. Ознаки нового порядкування. К. (О. 1861. II. 233). Словник української мови Грінченка