порятівниця
ПОРЯТІВНИ́ЦЯ, і, ж. Жін. до порятівни́к.
Увійшовши до кімнати, де вже були всі члени комісії, Уля побачила свою колишню порятівницю (Мик., II, 1957, 404);
Наша порятівниця, дівчинка, перестрибнула через перелаз і побігла до криниці з двома величезними кухлями, зробленими з гранат (Смолич, Сорок вісім.., 1937, 341).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- порятівниця — порятівни́ця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- порятівниця — -і. Жін. до порятівник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- порятівниця — ПОРЯТІВНИ́ЦЯ, і, ж. Жін. до порятівни́к. Увійшовши до кімнати, де вже були всі члени комісії, Уля побачила свою колишню порятівницю (І. Микитенко); Наша порятівниця, дівчинка, перестрибнула через перелаз і побігла до криниці з двома величезними кухлями, зробленими з гранат (Ю. Смолич). Словник української мови у 20 томах