1. Словник української мови в 11 томах

порівну

ПО́РІ́ВНУ, ПОРІ́ВНО, присл. Рівними, однаковими частинами; на рівні частини.

Чоловіки ловили рибу; жінки їх перепродували — і заробітком ділилися порівну (Мирний, І, 1954, 351);

— Ніхто із людей не створював землі, ніхто із людей і не повинен привласнювати землю. Вона має належати всьому народові і роздаватися порівну в користування тим, хто обробляє її (Стельмах, І, 1962, 459);

Боєприпаси, доставлені Хомою для роти, були розподілені порівну між усіма мінометними підрозділами полку (Гончар, III, 1959, 362);

Його, наприклад, нудило від того, що не всім порівно ділять восени прибутки (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 88);

Всі радощі і смутки, що випадуть на їх долю, вона поділить з ними порівно (Гур., Життя.., 1954, 283).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. порівну — по́рі́вну прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. порівну — порівно, присл. Рівними, однаковими частинами; на рівні частини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. порівну — Однаково Словник чужослів Павло Штепа
  4. порівну — ПО́РІ́ВНУ, ПОРІ́ВНО, присл. Рівними, однаковими частинами; на рівні частини. Чоловіки ловили рибу; жінки їх перепродували – і заробітком ділилися порівну (Панас Мирний);... Словник української мови у 20 томах
  5. порівну — діли́ти хліб-сіль (хліб і сіль) з ким і без додатка. 1. Спільно харчуватися з ким-небудь (перев. в умовах матеріальної скрути). По від’їзді Тасі Раїса умовилася столуватись у старої матушки. Щодня утрьох вони ділили хліб-сіль (М. Коцюбинський). Фразеологічний словник української мови
  6. порівну — ПО́РІ́ВНУ (рівними, однаковими частинами; на рівні частини), ПОРІ́ВНО, НАРІВНО, НА́РІВНІ, НА́ВПІЛ, ПОПОЛА́М, ПОПОЛОВИ́НІ (на дві рівні частини). Доля намагається порівну розподілити: одному — талант, іншому — заможніших батьків (В. Словник синонімів української мови