1. Словник української мови в 11 томах

посадовлений

ПОСАДО́ВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до посадови́ти.

Ми зростали разом, ми невидане в світі творили, як шумів і сіяв посадовлений нами наш сад (Сос., II, 1958, 218);

// посадо́влено, безос. присудк. сл.

Добре, що вкорочено вік Іслам-Гірею і посадовлено на ханський престол в Бахчисараї Магомет-Гірея (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 389);

За віщо посадовлено до цюпи цього старого поляка, я так і не довідався (Досв., Вибр., 1959, 129).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. посадовлений — посадо́влений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. посадовлений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до посадовити. || посадовлено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. посадовлений — ПОСАДО́ВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до посадови́ти. Ми зростали разом, ми невидане в світі творили, як шумів і сіяв посадовлений нами наш сад (В. Сосюра); // посадо́влено, безос. пред. Словник української мови у 20 томах