посадський
ПОСА́ДСЬКИЙ, а, е, іст.
1. Прикм. до поса́д¹.
Бурлаки зостались коло човна, а перевожчик [перевізник] побіг на гору в Кривду, де жив посадський пристав (Н.-Лев., II, 1956, 220);
// Який живе в посаді.
З ранку до присмерків, коли замикали вулиці рогатками, юрмилися тут збитенники та пиріжечники, хлопи та посадські баби (Тулуб, Людолови, II, 1957, 448).
Поса́дські лю́ди — окремий стан, до якого належали ремісники, торговці та міська біднота, що жили в посадах і звичайно об’єднувалися в громади.
На соборі були широко представлені різні верстви російського суспільства: бояри, дворяни, купці, посадські люди (Іст. УРСР, І, 1953, 255);
Здавалося, тільки прийшли літа для життя тихого.. Посадські люди за розум взялися (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 78).
2. у знач. ім. поса́дський, кого, ч. Той, хто живе в посаді і належить до стану ремісників, торговців та міської бідноти.
На світанку, всупереч волі Обуховича та Корфа, міщани та посадські кинулись на варту, одчинили браму і вийшли з корогвами навстріч стрілецьким полкам (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 488).
Значення в інших словниках
- посадський — поса́дський прикметник Орфографічний словник української мови
- посадський — -а, -е, іст. 1》 Прикм. до посад I. || Який жив у посаді. Посадські люди — окремий суспільний стан, до якого належали ремісники, торговці та міська біднота, що жили в посадах і звичайно об'єднувалися в громади. 2》 у знач. ім. посадський, -кого... Великий тлумачний словник сучасної мови
- посадський — Підміський, селищний Словник чужослів Павло Штепа
- посадський — ПОСА́ДСЬКИЙ, а, е, іст. 1. Прикм. до поса́д¹. Бурлаки зостались коло човна, а перевожчик [перевізник] побіг на гору в Кривду, де жив посадський пристав (І. Нечуй-Левицький); // Який живе в посаді. Словник української мови у 20 томах