1. Словник української мови в 11 томах

посередниця

ПОСЕРЕ́ДНИЦЯ, і, ж. Жін. до посере́дник.

На другий день Олекса пішов з хлопцями до Ямної. Хотів зробити сестру посередницею зв’язку з краєм (Хотк., Довбуш, 1965, 400);

Війна Росії з Іраном тривала до 1813 р. Посередницею в справі закінчення війни виступила Англія (Іст. СРСР, II, 1957, 129).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. посередниця — посере́дниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. посередниця — [посеиредниец'а] -ц'і, ор. -цеийу Орфоепічний словник української мови
  3. посередниця — -і. Жін. до посередник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. посередниця — ПОСЕРЕ́ДНИЦЯ, і, ж. Жін. до посере́дник. На другий день Олекса пішов з хлопцями до Ямної. Хотів зробити сестру посередницею зв'язку з краєм (Г. Хоткевич); Війна Росії з Іраном тривала до 1813 р. Посередницею в справі закінчення війни виступила Англія (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
  5. посередниця — Посере́дниця, -ці; -ниці, -ниць Правописний словник Голоскевича (1929 р.)