1. Словник української мови в 11 томах

посесія

ПОСЕ́СІЯ, ї, ж.

1. іст. У Росії та на Україні у XVIII — першій половині XIX ст., а також у Польщі (до її поділу) — особлива форма земельного орендного володіння, коли держава передавала землю в оренду разом з приписаними до маєтку селянами.

Пан Адам походив із доброї шляхетської родини і тепер якраз узяв у посесію село в найближчому сусідстві Солєцьких (Кобр., Вибр., 1954, 144);

// Взагалі оренда, орендне володіння.

Яхрем узяв у глушківського пана триста десятин землі в посесію (Гр., II, 1963, 314);

Бродовський, взявши в посесію сахарні в одного великого пана дідича, одразу заплатив багацько грошей (Н.-Лев., II, 1956, 210).

2. заст., розм. Переданий в оренду державний маєток; узята в оренду земля, мануфактура тощо.

Поробимо, попрацюємо, доки молоді, а там, бог дасть, забагатіємо, зберемо грошенят, візьмемо посесію або купимо десь поблизу хутір (Н.-Лев., І, 1956, 152);

Своєї землі [у Дениса] тридцять десятин, та ще вдвох із тестем Манойлом посесію держать… (Гр., II, 1963, 312).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. посесія — Посе́сія: — аренда [1;47,X] — нерухоме майно, земельне володіння, домоволодіння, орендований маєток [46-2] — нерухоме майно, орендований маєток, володіння [46-1] — оренда [2] — орендне володіння землею разом з приписаними до маєтку селянами [43] Словник з творів Івана Франка
  2. посесія — посе́сія іменник жіночого роду іст. Орфографічний словник української мови
  3. посесія — -ї, ж. 1》 іст. В Україні та Росії у 18 – першій половині 19 ст., а також у Польщі (до її поділу) – особлива форма земельного орендного володіння, коли держава передавала землю в оренду разом із приписаними до маєтку селянами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. посесія — Винайом, див. концесія, оренда, рент Словник чужослів Павло Штепа
  5. посесія — ПОСЕ́СІЯ, ї, ж. 1. іст. У Росії та на Україні у XVIII – першій половині XIX ст., а також у Польщі (до її поділу) – особлива форма земельного орендного володіння, коли держава передавала землю в оренду разом з приписаними до маєтку селянами. Словник української мови у 20 томах
  6. посесія — Форма земельного орендного володіння Словник застарілих та маловживаних слів
  7. посесія — (англ. рossession) земельне орендне володіння. Економічний словник
  8. посесія — посе́сія (від лат. possessio – володіння) форма земельного орендного володіння (державного маєтку) в Росії у 18 – 1-й половині 19 ст., а також у Польщі (до її поділів). Передавалася в оренду державою разом з підприємством і приписаними до нього кріпосними селянами. Словник іншомовних слів Мельничука
  9. посесія — ОРЕ́НДА (тимчасове користування земельною ділянкою, будівлею тощо на договірних засадах), ПОСЕ́СІЯ іст.; ПОЛІ́ТОК діал. (річна оренда). — Більшу половину землі (князь Куракін) в оренду здавав (А. Словник синонімів української мови
  10. посесія — Посе́сія, -сії, -сією; -се́сії, -се́сій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. посесія — рос. поссесия форма земельної оренди — володіння разом з наявним на цій землі майном. Eкономічна енциклопедія
  12. посесія — Посе́сія, -сії ж. Аренда, арендное владѣніе. Зберемо грошенят, візьмемо посесію або купимо хутір. Левиц. І. 201. Словник української мови Грінченка