посигналити
ПОСИГНА́ЛИТИ, лю, лиш. Док. до сигна́лити.
Коли нарешті «Москвич» завівся, Яцуба від полегшення навіть подобрішав, настійливо посигналив раз і вдруге, після чого висунувся з машини й гукнув бадьоро: — Ліно! Де ти там? Поїхали! (Гончар, Тронка, 1963, 193);
Шофер посигналив, і матроси сіли на свої місця (Кучер, Прощай.., 1957, 18).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- посигналити — посигна́лити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- посигналити — -лю, -лиш. Док. до сигналити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- посигналити — ПОСИГНА́ЛИТИ, лю, лиш. Док. до сигна́лити. Коли нарешті “Москвич” завівся, Яцуба від полегшення навіть подобрішав, настійливо посигналив раз і вдруге, після чого висунувся з машини й гукнув бадьоро: – Ліно! Де ти там? Поїхали! (О. Гончар); Шофер посигналив, і матроси сіли на свої місця (В. Кучер). Словник української мови у 20 томах