1. Словник української мови в 11 томах

поскарлючуватися

ПОСКАРЛЮ́ЧУВАТИСЯ, ується, уємося, уєтеся, док., розм. Скарлючитися (про пальці, руки і т. ін.; про багатьох);

// Стати зігнутим, скрученим (про багато чого-небудь).

Поскарлючувався ячмінь од спеки (в полі) (Сл. Гр.);

*Образно. Під Сергієвою, Тарасовою, Ніниною роботами поскарлючувались рівненькі трійки, і тільки Богданові вчитель розщедрився на четвірку (Мушк., Чорний хліб, 1960, 37).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поскарлючуватися — поскарлю́чуватися дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. поскарлючуватися — -ується, -уємося, -уєтеся, док., розм. Скарлючитися (про пальці, руки і т. ін.; про багатьох). || Стати зігнутим, скрученим (про багато чого-небудь). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поскарлючуватися — ПОСКАРЛЮ́ЧУВАТИСЯ, ується, уємося, уєтеся, док., розм. Скарлючитися (про пальці, руки і т. ін.; про багатьох); // Стати зігнутим, скрученим (про багато чого-небудь). Поскарлючувався ячмінь од спеки (в полі) (Сл. Б. Грінченка); * Образно. Словник української мови у 20 томах
  4. поскарлючуватися — Поскарлю́чуватися, -чуємося, -єтеся гл. Искривиться, согнуться въ крючекъ (во множествѣ). Поскарлючувався ячмінь од спеки (в полі). Волч. у. Словник української мови Грінченка