1. Словник української мови в 11 томах

поскладаний

ПОСКЛА́ДАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до посклада́ти.

Коли Явдоха побачила вижатий та поскладаний в полукіпки хліб, їй жаль стало доброї дочки (Коцюб., І, 1955, 57);

Втікачі були серед набитого дрібного й великого каміння. Деяке було поскладане сажнями, деяке згорнене просто купами (Гр., II, 1963, 296);

Мене ніби магнітом потягло до того мого чемоданчика, що на дні в йому поскладані мої підручники та зшитки (Вас., II, 1959, 74);

// поскла́дано, безос. присудк. сл.

Вернулась [Настя] у кімнату, почала оглядати: списки до екзамену, шкільні журнали — все чепурненько поскладано на столі (Вас., І, 1959, 219);

— Оце була так звана роздягальня, — Сказала провідниця. Навкруги Поскладано в високі стоси одяг: Кожушки, пальта, сукні, сіряки… (Вирган, В розп. літа, 1959, 99).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поскладаний — поскла́даний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. поскладаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до поскладати. || поскладано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поскладаний — ПОСКЛА́ДАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до посклада́ти. Коли Явдоха побачила вижатий та поскладаний в полукіпки хліб, їй жаль стало доброї дочки (М. Коцюбинський); Втікачі були серед набитого дрібного й великого каміння. Словник української мови у 20 томах