1. Словник української мови в 11 томах

поскорчувати

ПОСКО́РЧУВАТИ, ує, док., перев. безос., розм. Скорчити, зсудомити (руки, ноги; багатьох).

Руки поскорчує та позводить (Сл. Гр.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поскорчувати — поско́рчувати дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. поскорчувати — -ує, док., перев. безос., розм. Скорчити, зсудомити (руки, ноги; багатьох). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поскорчувати — ПОСКО́РЧУВАТИ, ує, док., перев. безос., розм. Скорчити, зсудомити (руки, ноги; багатьох). Руки поскорчує та позводить (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
  4. поскорчувати — Поскорчувати, -чую, -єш гл. Покорчить. Руни поскорчує та позводить. Кв. Словник української мови Грінченка