1. Словник української мови в 11 томах

поскрипування

ПОСКРИ́ПУВАННЯ, я, с. Дія за знач. поскри́пувати та звуки, утворювані цією дією.

Степ був одноманітний, безмежний, і ніщо не порушувало його тиші, хіба що поскрипування старого ярма, крик воронячих зграй (Тют., Вир, 1964, 138);

Христя довго стояла на порозі, слухаючи поскрипування східців, а коли воно затихло, повернулась до кімнати (М. Ю. Тарн., День.., 1963, 254).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поскрипування — поскри́пування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. поскрипування — -я, с. Дія за знач. поскрипувати і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поскрипування — ПОСКРИ́ПУВАННЯ, я, с. Дія за знач. поскри́пувати та звуки, утворювані цією дією. Степ був одноманітний, безмежний, і ніщо не порушувало його тиші, хіба що поскрипування старого ярма, крик воронячих зграй (Григорій Тютюнник)... Словник української мови у 20 томах