1. Словник української мови в 11 томах

послинений

ПОСЛИ́НЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до посли́нити.

Кров вони [поранені] зуміли самі зупинити, затоптавши виразки послиненою землею (Панч, Гомон. Україна, 1954, 348);

Взимку він годинами міг сидіти й дивитися, як крутиться колесо прядки, як в’ється нитка з-під послинених бабусиних пальців (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 37).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. послинений — посли́нений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. послинений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до послинити. || послинено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. послинений — ПОСЛИ́НЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до посли́нити. Кров вони [поранені] зуміли самі зупинити, затоптавши виразки послиненою землею (П. Панч); Взимку він годинами міг сидіти й дивитися, як крутиться колесо прядки, як в'ється нитка з-під послинених бабусиних пальців (П. Автомонов). Словник української мови у 20 томах