послугам

ПОСЛУГАМ, а, чол., діал. Слуга, служник.

Зимою, коли не було либацького заробітку, він звичайно наймався в Дрогобичі на.. послугача.. до готелю (Іван Франко, VIII, 1952, 353);

— Та, боже мій, краще не жити, ніж доживати вік такою безсловесною рабинею, таким нещасним попихачем, безнадійним послугачем, як ота безталанниця! (Леся Українка, III, 1952, 547);

Розпочалося для бідних сиротят пекельне життя. Негідна мачуха, занедбавши їх до крайності, обернула їх у послугачів і затроювала [затруювала] їх життя систематично (Ольга Кобилянська, II, 1956, 320).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me