1. Словник української мови в 11 томах

посмалений

ПОСМА́ЛЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до посмали́ти.

Дідок у дверях, посмалені цигаркою жовто-сиві вуса, два кущики сердитих брів (М. Куліш, П’єси, 1960, 122).

2. у знач. прикм., рідко. Те саме, що закіптяві́лий.

Немов привітав [кінь] зарослого густою бородою високого й дужого чоловіка в посмаленому ковальському одягові під ремінним фартухом на шиї (Ле, Наливайко, 1957, 111).

3. у знач. прикм. Який посмалився, обгорів на сонці й вітрі (про багатьох).

Аж ранком прийшов свекор і Яків додому, обидва посмалені, виморені, хмурі (Мирний, І, 1954, 229).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. посмалений — посма́лений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. посмалений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до посмалити. 2》 у знач. прикм., рідко. Те саме, що закіптявілий. 3》 у знач. прикм. Який посмалився, обгорів на сонці й вітрі (про багатьох). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. посмалений — ПОСМА́ЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до посмали́ти. Дідок у дверях, посмалені цигаркою жовто-сиві вуса, два кущики сердитих брів (М. Куліш); // посма́лено, безос. пред. 2. у знач. прикм., рідко. Те саме, що закіптяві́лий. Словник української мови у 20 томах