1. Словник української мови в 11 томах

посмирнішати

ПОСМИРНІ́ШАТИ, аю, аєш, розм. Док. до смирні́шати.

Старці з синіми носами одразу збіднились, посмирнішали (Н.-Лев., IV, 1956, 290);

[Старшина:] От як завтра дамо хльосту, то посмирнішаєш, о, посмирнішаєш! (К.-Карий, І, 1960, 64);

— О! Зразу видно, що нашкодили [хлопці]. Посмирнішали, головані! (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 28);

Метушилися з дрючками люди, ганяючись за бугаєм.. — За губу хватай, за кільце! Відразу посмирнішає (Тют., Вир, 1964, 114).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. посмирнішати — посмирні́шати дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. посмирнішати — -аю, -аєш, розм. Док. до смирнішати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. посмирнішати — ПОСМИРНІ́ШАТИ, аю, аєш, розм. Док. до смирні́шати. Старці з синіми носами одразу збіднились, посмирнішали (І. Нечуй-Левицький); [Старшина:] От як завтра дамо хльосту, то посмирнішаєш, о, посмирнішаєш! (І. Карпенко-Карий); – О!... Словник української мови у 20 томах
  4. посмирнішати — Посмирнішати, -шаю, -єш гл. Присмирѣть. Зробиться сумною і на яку часину посмирнішає. Стор. МПр. 153. Словник української мови Грінченка