1. Словник української мови в 11 томах

посмоктувати

ПОСМО́КТУВАТИ, ую, уєш, недок., перех. Час від часу потроху смоктати, втягувати в себе (сік з чого-небудь, напої тощо).

Пріська помалу замовкла, забавившись грушкою, посмоктуючи та схлипуючи (Л. Укр., III, 1952, 639);

Вони розмістилися в неробочому кабінеті сера Грегора і посмоктували якесь питво (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 324);

// у сполуч. із сл. цигарка, люлька і т. ін. Палячи, раз у раз потроху втягувати в себе дим.

Старий іде, посмоктуючи цигарку, муркочучи дідівську пісню (Ю. Янов., IV, 1959, 259);

Оксен не відповідав, замріяно посмоктував цигарку (Тют., Вир, 1964, 533).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. посмоктувати — посмо́ктувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. посмоктувати — -ую, -уєш, недок., перех. Час від часу потроху смоктати, втягувати в себе (сік з чого-небудь, напої тощо). || у сполуч. зі сл. цигарка, люлька і т. ін. Палячи, раз у раз потроху втягувати в себе дим. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. посмоктувати — ПОСМО́КТУВАТИ, ую, уєш, недок., що. Час від часу потроху смоктати, втягувати в себе (сік з чого-небудь, напої тощо). Пріська помалу замовкла, забавившись грушкою, посмоктуючи та схлипуючи (Леся Українка)... Словник української мови у 20 томах
  4. посмоктувати — ПИ́ТИ що і без додатка (вгамовувати спрагу якою-небудь рідиною), СПИВА́ТИ розм., ПИ́ТОНЬКИ пестл. дит., ПИТКИ пестл. дит.; ПИВА́ТИ розм. (часто, не раз); ПОПИВА́ТИ, ПОСМО́КТУВАТИ, ПОТЯ́ГУВАТИ (потроху, час від часу); СМОКТА́ТИ розм., ЦІДИ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. посмоктувати — Посмо́ктувати, -тую, -єш гл. Посасывать. Словник української мови Грінченка