посмітюшка
ПОСМІ́ТЮШКА, и, ж. Зменш.-пестл. до посмі́тюха 1.
Радіє і Галя, так їй і хочеться заспівати тиху та веселу пісеньку, хочеться побігати-погуляти, як бігають посмітюшки по стежках (Мирний, IV, 1955, 121);
Посмітюшка бігла перед дітьми по землі, зачіпаючи крильцями бур’янець (Ю. Янов., І, 1954, 102).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- посмітюшка — посмі́тюшка іменник жіночого роду, істота птах Орфографічний словник української мови
- посмітюшка — -и, ж. Зменш.-пестл. до посмітюха 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- посмітюшка — ПОСМІ́ТЮШКА, и, ж. Зменш.-пестл. до посмі́тюха 1. Радіє і Галя, так їй і хочеться заспівати тиху та веселу пісеньку, хочеться побігати-погуляти, як бігають посмітюшки по стежках (Панас Мирний); Посмітюшка бігла перед дітьми по землі, зачіпаючи крильцями бур'янець (Ю. Яновський). Словник української мови у 20 томах