посоватися
ПОСО́ВАТИСЯ, аюся, аєшся, док., розм. Соватися якийсь час.
[Влас:] А наш брат часто.. посовається, посовається по лаві, умне цвілого сухаря та й… «спасибі богові за хліб та сіль» (Кроп., II, 1958, 322);
Жінка.. посовалась по канапі [вагона], як курка в піску, зручніш умощуючись (Досв., Вибр., 1959 207);
Недокус справді посовався на місці, потім виліз із-за столу, заметушився по кімнаті (Збан., Малин. дзвін, 1958, 52).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- посоватися — посо́ватися дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- посоватися — -аюся, -аєшся, док., розм. Соватися якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
- посоватися — ПОСО́ВАТИСЯ, аюся, аєшся, док., розм. Соватися якийсь час. [Влас:] А наш брат часто .. посовається, посовається по лаві, умне цвілого сухаря та й... “спасибі Богові за хліб та сіль” (М. Кропивницький); Жінка .. Словник української мови у 20 томах
- посоватися — Посо́ватися, -ваюся, -єшся гл. Подви́гаться, посоваться. Словник української мови Грінченка