1. Словник української мови в 11 томах

посоромно

ПО́СОРОМНО, присл., діал. Соромно, ганебно.

Стоїть вона наче от людина у чужій одежі багатій, посоромно хапаній, сама бідна (Вовчок, І, 1955, 169);

// у знач. присудк. сл.

Мені посоромно.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. посоромно — по́соромно прислівник незмінювана словникова одиниця діал. Орфографічний словник української мови
  2. посоромно — присл., діал. Соромно, ганебно. || у знач. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. посоромно — хохл. (постидно) соромно соромно, сором, соромливо, сором'язно Словник чужослів Павло Штепа
  4. посоромно — ПО́СОРОМНО, присл., діал. Соромно, ганебно. Стоїть вона наче от людина у чужій одежі багатій, посоромно хапаній, сама бідна (Марко Вовчок); // у знач. пред. Мені посоромно. Словник української мови у 20 томах
  5. посоромно — СО́РОМНО присудк. сл. (про відчуття сорому), СО́РОМ, СТИ́ДНО, СТИД, СО́ВІСНО, ПО́СОРОМНО, СОРОМО́ТА розм., СТРА́МНО розм., УСТИ́ДНО (ВСТИ́ДНО) діал. Дмитрові стало соромно за свою гарячковість (М. Стельмах); — Як тобі не сором чужі гроші красти? (М. Словник синонімів української мови
  6. посоромно — По́соромно нар. Совѣстно, стыдно. Словник української мови Грінченка