поспинатися
ПОСПИНА́ТИСЯ, а́ємося, а́єтеся, док., розм. Зіп’ястися, зіпнутися (про всіх або багатьох).
Василина й Марія поспинались рачки і насилу встали на ноги (Н.-Лев., II, 1956, 116);
Дівчата поспиналися аж на тин (Мирний, III, 1954, 40);
// Випростатися, виструнчитися.
На кладовищі діти пасли кіз і, загледівши чорну велику машину, зацікавлено поспинались на могилках, як живі стовпчики (Гончар, II, 1954, 180);
Жовтіють тисячі соняшників, що ніби поспинались та заглядають поверх бадилля кукурудзи на річку (Н.-Лев., II, 1956, 168).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поспинатися — поспина́тися дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- поспинатися — -аємося, -аєтеся, док., розм. Зіп'ястися, зіпнутися (про всіх чи багатьох). || Випростатися, виструнчитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- поспинатися — ПОСПИНА́ТИСЯ, а́ємося, а́єтеся, док., розм. Зіп'ястися, зіпнутися (про всіх або багатьох). Василина й Марія поспинались рачки і насилу встали на ноги (І. Нечуй-Левицький); Дівчата поспиналися аж на тин (Панас Мирний); // Випростатися, виструнчитися. Словник української мови у 20 томах