поспішити

ПОСПІШИ́ТИ див. поспіша́ти.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поспішити — поспіши́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. поспішити — див. поспішати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поспішити — ПОСПІШИ́ТИ див. поспіша́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. поспішити — ПОСПІША́ТИ (старатися, намагатися якнайшвидше зробити щось, виконати якусь роботу, дію), ПОСПІША́ТИСЯ, СПІШИ́ТИ, СПІШИ́ТИСЯ, КВА́ПИТИСЯ, ПРИСПІ́ШУВАТИ (ПРИСПІША́ТИ), ХАПА́ТИСЯ розм., ШВИДКУВА́ТИ розм., ПОМИКА́ТИ розм., ША́МКАТИ діал., ПОСКОРЯ́ТИСЯ діал. Словник синонімів української мови
  5. поспішити — Поспішати, -ша́ю, -єш сов. в. поспіши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Спѣшить, поспѣшить, торопиться, поторопиться. Швидче додому поспішає. Рудч. Ск. І. 137. Ой не копай, козаченьку, зілля, та поспішай до дівчини на весілля. Чуб. V. 366. Словник української мови Грінченка