1. Словник української мови в 11 томах

поставляти

ПОСТА́ВЛЯТИ, яю, яєш, док., перех., заст. Поставити ( див. поста́вити¹).

Нема нікого. То вчора Уляна горстки біля повітки поста́вляла, от воно й здається, що хтось причаївся (Тют., Вир, 1964, 431);

Було і к весіллю зовсім приберуться і будинки поставляють кам’яні, і коней вороних позапрягають, — аж лихо! (Вовчок, І, 1955, 107);

[Корж:] У нас єсть закон дідівський — не ми його поставляли, не нам і ламать його (Вас., III, 1960, 56).

ПОСТАВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПОСТА́ВИТИ, влю, виш; мн. поставлять; док., перех. Доставляти, постачати що-небудь комусь.

Душі не чув Олексій, так любив свою дочечку, і об усім для неї вбивався. Хоч вона нічого і не бажала для себе, так батько усе їй поставляв (Кв.-Осн., II, 1956, 313);

Шефи його [Врангеля] під тиском робітничих мас змушені були тимчасово відмовитись поставляти зброю в Крим (Гончар, II, 1959, 380);

Нині Радянська Вірменія поставляє машини, устаткування і прилади.. у 70 країн світу (Ком. Укр., 3, 1967, 24);

Україна, починаючи з XVII ст., поставляла в Росію першокласні співочі кадри (Укр. клас. опера, 1957, 40);

[Юрій:] Торік по контракту батько мав поставити Семиренкові сто двадцять тисяч пудів буряку. Через селянські страйки не поставив і заплатив неустойку (Сміл., Черв. троянда, 1955, 51);

Головинські розробки.. повинні були поставити для будівництва Мавзолею В. І. Леніна великі моноліти (Наука.., 4, 1962, 5).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поставляти — правильніше: постачати «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. поставляти — поста́вляти дієслово доконаного виду поставити рідко поставля́ти дієслово недоконаного виду постачати Орфографічний словник української мови
  3. поставляти — див. ПОСТАЧАТИ. Словник синонімів Караванського
  4. поставляти — I пост`авляти-яю, -яєш, док., перех., заст. Поставити (див. поставити I). II поставл`яти-яю, -яєш, недок., поставити, -влю, -виш; мн. поставлять; док., перех. Доставляти, постачати що-небудь комусь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. поставляти — Постачати, постачити, достачати, достачити, подостачати, настачувати, настачити, понастачати, забезпечувати, забезпечити, позабезпечувати, привозити, привезти, попривозити, навозити, навезти, понавозити, розвозити, розвезти, порозвозити, приносити... Словник чужослів Павло Штепа
  6. поставляти — ПОСТА́ВЛЯТИ, яю, яєш, док., що, діал. Поставити (див. поста́вити¹). Нема нікого. То вчора Уляна горстки біля повітки поста́вляла, от воно й здається, що хтось причаївся (Григорій Тютюнник)... Словник української мови у 20 томах
  7. поставляти — ДОСТАВЛЯ́ТИ (до місця призначення), ДОПРОВА́ДЖУВАТИ, СПРОВА́ДЖУВАТИ, ПРИСТАВЛЯ́ТИ, ПОСТАВЛЯ́ТИ, ПРИПРОВА́ДЖУВАТИ розм., ПРА́ВИТИ розм., ПРИПРАВЛЯ́ТИ розм., ДОПРАВЛЯ́ТИ розм., ДОСТАЧА́ТИ розм., ПРОВА́ДИТИ діал., ДОСТАРЧА́ТИ діал. Словник синонімів української мови
  8. поставляти — Поставляти, -ляю, -єш гл. = поставити (во множ.). Баби поставляли все. Грин. І. 146. Ой викопай, мати, глибокую яму, та поховай, мати, сю славную пару, та поставляй, мати, хрести золотії. Мет. 96. Поруйнував хати та й не поставляв. К. Іов. 44. Словник української мови Грінченка