постаріти
ПОСТА́РІ́ТИ, а́рі́ю, а́рі́єш, док.
1. Док. до ста́рі́ти.
Перемінився Порох з того часу, як його бачив Чіпка; постарів, захирів, опав (Мирний, І, 1949, 386);
На десять років постарів він за ці два місяці (Тулуб, В степу.., 1964, 29);
— А що сталось? — не може втримати своєї цікавості Михей. — Постарієте, як усе будете знати, — похитує головою Степка (Зар., На.. світі, 1967, 21);
Та як же вона [хата] змінилася, постаріла, похилилась! (Мирний, І, 1954, 89);
*У порівн. Не можна було його впізнати — йшов він стомленою ходою, немов постарів за один день (Донч., Дочка, 1950, 205).
2. перен., рідко. Відстати від сучасності; стати невідповідним сучасним вимогам.
— Так, по-твоєму, я дурень? — Ні, не дурень ви, тату, а просто постаріли, — сміливо відповів Василь, з посмішкою дивлячись батькові в очі (Довж., І, 1958, 73);
// Утратити свіжість, гостроту вияву (перев. про почуття).
Постаріє й згине дівоча любов (Ю. Янов., II, 1958, 147).
Значення в інших словниках
- постаріти — (ставати старим) зістаріти, побабчитися, одряхліти. Словник синонімів Полюги
- постаріти — поста́рі́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- постаріти — док., постарітеся, підтоптатися; (дуже) спорохніти, ур. одряхліти. Словник синонімів Караванського
- постаріти — -арію, -арієш, док. 1》 Док. до старіти. 2》 перен., рідко. Відстати від сучасності; стати невідповідним сучасним вимогам. || Утратити свіжість, гостроту вияву (перев. про почуття). Великий тлумачний словник сучасної мови
- постаріти — ПОСТА́РІ́ТИ, а́рі́ю, а́рі́єш, док. 1. Док. до ста́рі́ти. Перемінився Порох з того часу, як його бачив Чіпка; постарів, захирів, опав (Панас Мирний); На десять років постарів він за ці два місяці (З. Тулуб); – А що сталось?... Словник української мови у 20 томах
- постаріти — ПОСТА́РІ́ТИ (стати старим, старшим), ПОСТАРІ́ШАТИ, ЗІСТА́РІТИ (ЗСТА́РІТИ), ПОСТА́РИТИСЯ, ЗІСТА́РІТИСЯ (ЗОСТА́РІТИСЯ) (ЗСТА́РІТИСЯ) розм., ЗІСТА́РИТИСЯ (ЗОСТА́РИТИСЯ) (ЗСТА́РИТИСЯ) розм., ПОСТА́РІ́ТИСЯ розм., ПРИСТА́РІТИ розм., ПРИСТА́РІТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
- постаріти — Постаріти, -рію, -єш гл. Постарѣть, состарѣться. Ніколи не постаріє. Н. Вол. у. Словник української мови Грінченка