1. Словник української мови в 11 томах

постраждалий

ПОСТРАЖДА́ЛИЙ, а, е.

1. Дієпр. акт. мин. ч. до постражда́ти.

2. у знач. ім. постражда́лий, лого, ч. Той, хто постраждав.

— Дайте мені, як постраждалому, тільки панську землю — Це ти постраждав? — обурився Бондар (Стельмах, II, 1962, 22).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. постраждалий — постражда́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. постраждалий — [постраждалией] м. (на) -лому/ -л'ім, мн. -л'і Орфоепічний словник української мови
  3. постраждалий — -а, -е. 1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до постраждати. 2》 у знач. ім. постраждалий, -лого, ч. Той, хто постраждав. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. постраждалий — ПОСТРАЖДА́ЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. до постражда́ти. До видатків Державного бюджету належить: .. виплати всіх видів пенсій, видатків , спрямованих на захист громадян, постраждалих від Чорнобильської катастрофи (з наук. літ.); // у знач. прикм. Словник української мови у 20 томах