поструганий
ПОСТРУ́ГАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до поструга́ти;
// постру́гано, безос. присудк. сл.
Маленький двір під тік постругано, біля повітчини старенької — стіжок початий (Головко, II, 1957, 19).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поструганий — постру́ганий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- поструганий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до постругати. || постругано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- поструганий — ПОСТРУ́ГАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до поструга́ти; // постру́гано, безос. пред. Маленький двір під тік постругано, біля повітчини старенької – стіжок початий (А. Головко). Словник української мови у 20 томах