постужавіти
ПОСТУЖА́ВІТИ, іє, док., розм., рідко. Стужавіти (про багато чого-небудь).
Оце повечоріє, калюжки постужавіють (Вовчок, VI, 1956, 305).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- постужавіти — постужа́віти дієслово доконаного виду розм., рідко Орфографічний словник української мови
- постужавіти — -іє, док., розм., рідко. Стужавіти (про багато чого-небудь). Великий тлумачний словник сучасної мови
- постужавіти — ПОСТУЖА́ВІТИ, іє, док., розм., рідко. Стужавіти (про багато чого-небудь). Оце повечоріє, калюжки постужавіють (Марко Вовчок). Словник української мови у 20 томах