1. Словник української мови в 11 томах

постфікс

ПОСТФІ́КС, а, ч., лінгв.

1. Афікс, що стоїть після кореня.

2. Літера, склад чи слово, приєднані до кінця слова.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. постфікс — постфі́кс іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. постфікс — [поустф’ікс] -са, м. (на) -с'і Орфоепічний словник української мови
  3. постфікс — -а, ч., лінгв. 1》 Афікс, що стоїть після кореня. 2》 Літера, склад чи слово, приєднані до кінця слова. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. постфікс — ПОСТФІ́КС, а, ч., лінгв. 1. Афікс, що стоїть після кореня. 2. Літера, склад чи слово, приєднані до кінця слова. Словник української мови у 20 томах