1. Словник української мови в 11 томах

постілька

ПОСТІ́ЛЬКА, и, ж. Зменш.-пестл. до по́стіль.

Пізно-пізно! Ніч вже минає, світло згасає, дитинку, що не радилася лягти у постільку, зможе сон коло неньки (Вовчок, І, 1955, 365);

Перший шматок з страви — йому, Кирилкові, м’яка постілька — теж йому (Мирний, І, 1954, 154);

*Образно. [Дівчина:] Свіжий барвінку! Хто ж тобі без мене Білу на полі постільку постеле [постелить]? (Бор., Тв., 1957, 111).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. постілька — пості́лька іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. постілька — постілонька, -и, ж. Зменш.-пестл. до постіль. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. постілька — ПОСТІ́ЛЬКА, и, ж. Зменш.-пестл. до по́сті́ль. Пізно-пізно! Ніч вже минає, світло згасає, дитинку, що не радилася лягти у постільку, зможе сон коло неньки (Марко Вовчок); Перший шматок з страви – йому, Кирилкові, м'яка постілька... Словник української мови у 20 томах
  4. постілька — Постілька, -ки ж. ум. отъ постіль. Словник української мови Грінченка