1. Словник української мови в 11 томах

посутенілий

ПОСУТЕНІ́ЛИЙ, а, е.

1. Дієпр. акт. мин. ч. до посутені́ти.

2. у знач. прикм. Темний.

Ввечері Ніна Дмитрівна вийшла з бібліотеки через чорний хід і пройшла посутенілим парком (Перв., Материн.. хліб, 1960, 43);

*Образно. Її червона сукня майорить у вечірньому посутенілому повітрі (Мирний, III, 1954, 298).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. посутенілий — посутені́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. посутенілий — -а, -е. 1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до посутеніти. 2》 у знач. прикм. Темний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. посутенілий — ПОСУТЕНІ́ЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. до посутені́ти. 2. у знач. прикм. Напівтемний. Ввечері Ніна Дмитрівна вийшла з бібліотеки через чорний хід і пройшла посутенілим парком (Л. Первомайський); * Образно. Її червона сукня майорить у вечірньому посутенілому повітрі (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
  4. посутенілий — ТЕ́МНИЙ (позбавлений світла, погано освітлений; кольором близький до чорного тощо), ТЕ́МРЯВИЙ розм.; НЕВИ́ДНИЙ (в якому або крізь який не можна нічого розглядіти); БЕЗПРОСВІ́ТНИЙ (про ніч); БЕЗЗО́РЯНИЙ (про ніч — без зірок)... Словник синонімів української мови