1. Словник української мови в 11 томах

посьорбати

ПОСЬО́РБАТИ, аю, аєш і ПОСЬОРБА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., розм. Сьорбаючи, поїсти або попити.

А пересудливі жінки Побрали ще й ложки, Бо мали ту надію, Як море стане закипать, Щоб юшки добре посьорбать (Гл., Вибр., 1957, 68);

Недовго побув на цей раз у матері Данько: посьорбав нашвидку з хлопцями гарячого борщу, подзьобав на бігу в садку вишень, що вже буріли, і подався на толоку: споряджена валка вже ждала (Гончар, II, 1959, 269);

Діти вже п’ятий день сидять на пісній юшці, тільки й того, що окропцю посьорбають (Хижняк, Тамара, 1959, 16).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. посьорбати — посьо́рбати дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. посьорбати — -аю, -аєш і посьорбати, -аю, -аєш, док., перех., розм. Сьорбаючи, поїсти або попити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. посьорбати — ПОСЬОРБА́ТИ див. посьо́рбати. ПОСЬО́РБАТИ, аю, аєш, ПОСЬОРБА́ТИ, а́ю, а́єш, док., чого, розм. Сьорбаючи, поїсти або попити. А пересудливі жінки Побрали ще й ложки, Бо мали ту надію, Як море стане закипать, Щоб юшки добре посьорбать (Л. Словник української мови у 20 томах
  4. посьорбати — Посьорбати, -баю, -єш гл. Похлебать. Мали ту надію, як море стане закипать, щоб юшки добре посьорбать. Гліб. Словник української мови Грінченка