1. Словник української мови в 11 томах

потвердіти

ПОТВЕРДІ́ТИ, і́є, док., рідко.

1. Док. до тверді́ти.

Легкий вітерець повіває від дніпрових плес, пахне зволоженою землею, що вже потверділа від перших нічних приморозків (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 119).

2. перен. Стати стійкішим, рішучішим; укріпитися в переконаннях;

// Набрати рішучого виразу або інтонації (про обличчя, голос і т. ін.).

— Значить, ти скриню віддав тому, що говорити не вмієш? — потвердішав голос Докії (Стельмах, II, 1962, 406).

3. перен. Стати суворим, менш чуйним (про вдачу).

Його м’якувата просвітянська душа хоч перед смертю потверділа (Стельмах, II, 1962, 282).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. потвердіти — потверді́ти дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. потвердіти — -іє, док., рідко. 1》 Док. до твердіти. 2》 перен.Стати стійкішим, рішучішим; укріпитися в переконаннях. || Набрати рішучого виразу або інтонації (про обличчя, голос і т. ін.). 3》 перен. Стати суворим, менш чуйним (про вдачу). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. потвердіти — ПОТВЕРДІ́ТИ, і́є, док., рідко. 1. Док. до тверді́ти. Легкий вітерець повіває від Дніпрових плес, пахне зволоженою землею, що вже потверділа від перших нічних приморозків (Ю. Бедзик). 2. перен. Словник української мови у 20 томах
  4. потвердіти — ТВЕРДІ́ТИ (ставати твердим, твердішим), ТВЕ́РДНУТИ, ТВЕРДІ́ШАТИ (ставати твердішим); ТУЖА́ВІТИ (висихаючи, ставати твердим, твердішим); БУЧАВІ́ТИ (про шкіру); ШКАРУБІ́ТИ розм., ШКАРУ́БНУТИ розм. Словник синонімів української мови